Цей шрифт з’явився завдяки замовленню старого клієнта Всеволода Буравченко, що займається реконструкцією старовинних навігаційних приладів. З оцифрованного в Автокаді історичного унціалу треба було зробити повноцінний шрифт. Потім вирішили додати повний комплект знаків і накреслень, тим паче, тема кирилічного унціалу майже не розроблена, хоча це перше суто книжкове латинське письмо, яким користувалася вся християнська Західна Європа аж до Британських островів. Знайшлися відповідні прототипи, наприклад, прописний унціал, що склався та активно вживався у 4-5 століттях, та ще довго по тому, в якості ініціалів для готики, найвідоміший під назвою «ломбардські версали» З 6 століття під впливом курсиву все більша кількість виносних елементів, що, як вважається, полегшує та прискорює читання, перетворила унціал на півунціал – перший прототип прямого мінускулу. Іншим аналогом став римський курсив, що має давню історію (приблизно з 1 ст. н. е.), ним писали на воскових табличках, що зумовило спрощену форму літер. Початково так званий старий римський курсив мав маюскульну форму, але розвиваючись набув виносних елементів, перетворившись на новий римський курсив. У ньому власне вперше й виникли мінускульні форми, що вплинули як на характерні особливості унціалу і півунцалу, так і на формування деяких місцевих видів письма: візиготського на Піренейському півострові, беневентинського на півдні Італії або меровінґського на півночі Франції. Якщо унціал та півунціал хоч якось втілені у сучасних фонтах, римські курсиви, здається, взагалі не розроблялися – тим цікавіше було адаптувати їх під сучасне розуміння графем та втілювати в кирилиці. Всі накреслення напрочуд легко та приємно читаються навіть у суцільному тексті. Bethencourt добре працює як самостійно, так і в сполученнях із ренесанс-антиквами, курсивами широкого пера, іншими унціалами та півунціалами, готикою. Шрифт розробив Віктор Харик у 2020 році.