Мова інтерфейсу сайта
Зараз у вас Українська версія Rentafont.
> Switch to English
> Перейти на Українську
Українські шрифти від Майдану до сьогодні
20 Вересня, 2020 · Олена Руда, Євген Садко
Майдан починався як захист європейського вектору української політики. Врешті події 2014-го не тільки перевернули життя багатьох людей і всієї країни, а й активізували в нас розвиток багатьох справді європейських цінностей. Зокрема цінність інтелектуальної праці. Тож тепер ми маємо кілька онлайн-кінотеатрів, передплати на ТБ, хвилі обурень у соцмережах за вкрадені авторські зображення, кілька антиплагіатних скандалів.
Ретельніше дотримання інтелектуальних прав уможливлює прихід на український ринок програм і застосунків, зайшовши на які раніше можна було прочитати: «Ця пісня/книжка/програма наразі недоступна у вашій країні чи регіоні». А їхня присутність тут своєю чергою спонукає українських підприємців, які працюють у культурній індустрії, створювати конкурентні продукти.
Не останню роль у цьому відіграє візуальна складова: кольори, форми, типографія. Проте тривалий час в Україні чимало брендів не надавали особливого значення унікальному дизайну, який до того ж не порушував би авторських прав. Для порівняння: до 2014-го українські шрифтарі створили на замовлення не більше ніж 10 шрифтів, а після – понад 50.
Хто в Україні створює шрифти на замовлення
Кирило Ткачов (Луганськ, Луцьк)
Шрифтовий дизайнер, каліграф, викладач. Живе і працює в Луцьку. Засновник дизайн-студії «AlfaBravo» і фестивалю «Простір літер».
- Шрифт WePlayType для сайту «WePlay Esports», 2018–2020
- Шрифт для комп’ютерної гри «Manor Matters», 2019
- Шрифт для Міністерства культури України, 2019
- Шрифт для бренду «Торчин», 2019 (співавтор)
- Шрифт для айдетики «Clickable», 2019
- Шрифт для Дніпропетровської області, 2019 (співавтор)
- Шрифт для Ukrainian Institute, 2019
- Шрифт для мережі «Comfy», 2018
- Шрифт для Львівщини, 2018
- Шрифт для експортного бренду України «Ukraine NOW», 2018
- Шрифт для коміксів видавництва «Видавництво», 2018
- Шрифт для дитячих книг та анімаційних роликів «Pershosvit», 2017
- Шрифт для міста Луцьк, 2017
- Шрифт для міста Дніпро, 2017 (співавтор)
- Шрифт для КБ Антонова, 2016
- Шрифт для туристичного бренду України, 2014
Сайт автора:
Ліцензійні шрифти: 95 шрифтів Кирила Ткачова на Rentafont
Дмитро Растворцев (Суми)
Шрифтовий дизайнер. Працює в Сумах. З 2014 року розробив понад 18 шрифтів на замовлення, серед них:
- Шрифт для міста Вінниця, 2019
- Шрифт Kyiv*Type для проєкту #newkyivlogo, 2019
- Шрифт e-Ukraine для «Дія – Державні Послуги Онлайн», 2019
- Шрифт Національного художнього музею України «NAMU», 2018–2019
- Шрифт для міста Суми, 2016–2017
- Шрифт для Київстар, 2014 (співавтор)
Сайт автора:
Ліцензійні шрифти: 120 шрифтів Дмитра Растворцева на Rentafont
Андрій Шевченко (Бердянськ)
Шрифтовий дизайнер. Живе і працює в Бердянську. Засновник шрифтової студії «AndrijType».
- Шрифт для бренду «Торчин», 2019 (співавтор)
- Шрифт для Дніпропетровської області, 2019 (співавтор)
- Шрифт для туристичного бренду Запоріжжя, 2018
- Шрифт для міста Маріуполь, 2017 (разом з Сергієм Родіоновим)
- Шрифт для міста Дніпро, 2017 (співавтор)
- Шрифт для телеканалу «1+1», 2014–2015
Сайт автора:
Ліцензійні шрифти: 10 шрифтів Андрія Шевченка на Rentafont
Олексій Чекаль (Харків)
Каліграф, шрифтовий дизайнер, мандрівник. Працює в Харкові. Арт-директор дизайн-студії «PanicDesign».
- Шрифт Tomos для графічного образу Православної Церкви України, 2020
- Шрифт для Харківського театру опери та балету ХНАТОБ, 2020
- Шрифт Akathist для фірмового стилю київського храму, 2019
- Шрифт Sofia для українського Молитовника, 2017
- Шрифт Iosif для видавнитства Охтирського монастиря, 2014
Сайт автора:
Андрій Константинов (Київ)
Шрифтовий дизайнер. Живе і працює в Одесі. Засновник шрифтової студії «Mint Type».
- Адаптація шрифту Cyntho Next для телеканалу «СТБ», 2020
- Шрифт для Укрзалізниці, 2020
- Шрифт Road UA для дорожньої навігації України, 2018–2020
- Адаптація шрифту Proba Pro видавництва «Видавництво», 2019
- Шрифт для київської міської навігації, 2017
Сайт автора:
Ліцензійні шрифти: 450 шрифтів Андрія Константинова на Rentafont
Віктор Харик (Київ, Дюссельдорф)
Шрифтовий дизайнер. Живе і працює в Дюссельдорфі. Засновник доброчинного проєкту «Щедрик». Співпрацює зі студією «Apostrof».
- Пі-фонт NonStopBlooming для проєкту «Невпинно», 2018
- Шрифт Nevpynno для проєкту «Невпинно», 2018
- Шрифт Strong для видавництва «Видавництво», 2016
- Шрифт Vydavnytstvo для видавництва «Видавництво», 2016
Сайт автора:
Ліцензійні шрифти: 125 шрифтів Віктора Харика на Rentafont
Вікторія та Віталіна Лопухіни (Київ)
Графічні й шрифтові дизайнерки, майстрині каліграфії, ілюстраторки, викладачки. Живуть і працюють у Києві. Засновниці власної майстерні дизайну і каліграфії VikaVita.
- Шрифт для Аукціону антикваріату «Violity», 2020 (разом з Дмитром Растворцевим)
- Шрифт для Французького Інституту в Україні (ФІУ), 2017 (разом з Дмитром Растворцевим)
- Рукописний шрифт для мобільного оператора «Київстар», 2015 (разом з Дмитром Растворцевим)
Сайт авторів:
Богдан Гдаль (Київ)
Шрифтовий дизайнер, громадський активіст. Живе і працює в Києві. Засновник проєкту «Рукотвори».
- Шрифт для музею Івана Гончара, 2020
- Шрифт для Адміністрації Президента, 2018–2019
Сайт автора:
Ліцензійні шрифти: 7 шрифтів Богдана Гдаля на Rentafont
Сергій Ткаченко (Кременчук)
Шрифтовий дизайнер. Живе і працює в Кременчуці. Засновник шрифтової студії «4th february type foundry».
- Шрифт для Збройних Сил України, 2016
Сайт автора:
Ліцензійні шрифти: 100 шрифтів Сергія Ткаченка на Rentafont
Студія 2D Typo (Львів)
- Шрифт KobzarKS для мобільного оператора «Київстар», 2014 (Геннадій Заречнюк, Дмитро Растворцев, Лук'ян Турецький)
Сайт студії:
Ліцензійні шрифти: 16 шрифтів 2D Studio на Rentafont
Ці автори і багато інших дизайнерів також створюють шрифти самостійно, без замовлення, для поширення на умовах комерційних чи безкоштовних ліцензій. З часів Майдану українські шрифтороби створили більш ніж тисячу ліцензійних шрифтів.
Чому шрифт – це важливо
Шрифт – це частина іміджу країни, регіону чи бренду. Наприклад, гроші – це візитівка держави. Тому таке обурення спровокувала нова однотисячна купюра, на якій, крім того, що використано російський піратський шрифт, дуже еклектична типографія. До 1 жовтня триває конкурс на найкращий ескіз великого Державного Герба. Залишається сподіватися, що в журі – професійні дизайнери, які нададуть перевагу якісному дизайну, де слово «Україна» чи девіз будуть написані українським шрифтом або каліграфією відповідного стилю.
Шрифт має довгу історію: від перших знаків на глиняних дощечках. Шрифт говорить за епоху. Наприклад, український скоропис відображає бароко: характерну для нього уважність до дрібниць, нагромадження деталей, пишність. А наші 1910-20-ті – це шрифти Георгія Нарбута і його учнів: у них поєдналися традиційні етнічні мотиви і авангард.
Шрифти : літери із заокругленими кутами – приємність, із загостреними – напругу та настороженість. Саме тому «округлі», комфортні та затишні на вигляд шрифти використовують у дитячій продукції, а «колючі» – у тих сферах, які продають «гострі відчуття», наприклад, у сувенірній продукції для фанатів рок-музики.
Створення шрифту – це творчість та наукове дослідження, а не тільки програмування. Часто шрифтові дизайнери спочатку малюють шрифт, як-от , працюючи над шрифтом «Оксана». Шрифт «Рутенія» виник завдяки дослідницькій праці каліграфа та книжкового графіка Василя Чебаника.
Шрифти об’єднують. Вони стають частиною фестивальної культури («Рутенія», «Простір літер», «TypeKyiv»), предметом робітень (курси Кирила Ткачова та Андрія Константинова на платформі «Projector», Едіка Габузяна в Харкові, Андрія Шевченка в Бердянську та Олексія Чекаля по всьому світу) і темою жвавих обговорень у мережі (переходити українцям на латинку чи ні?). Сервіс оренди шрифтів «Rentafont» теж зібрав майже всіх українських шрифтарів на одній платформі.
Майдан завжди боляче згадувати. Попри чимало зусиль і втрат, ми не прокинулися в іншій країні. Серед багатьох завдань для змін – розвиток українського бізнесу, захист авторських прав, гідна оплата праці у сфері культури, виготовлення конкурентної на світовому ринку продукції, формування образу України як держави з європейським вектором. Саме тому так важливо створювати можливості для легальної купівлі культурних продуктів і підтримувати платформи, що їх просувають.